Книга буття. Глава четверта

"Докомп’ютерна" антиутопія, яка через двадцять років публікується без жодних редакційних змін, - то ще один поданий знак через "міжпоколіннєвий кордон", що насправді ніякого кордону не існує - дорога вільна... Звісно, для тих, хто взагалі шукає дороги.
Оксана ЗАБУЖКО

У книзі представлено дві повісті Оксани Забужко: більш відома «Інопланетянка» і майже не відома широкому загалу «Книга Буття. Глава четверта» (в книзі друкується вперше). Ці тексти засвідчують: майстерність притаманна будь-якому періоду творчості Оксани Забужко, а прозріння — позачасові й не мають терміну давності. Хоча останнім фактом авторка, здається, не втішена. «Такої Цивілізації, як описана тут, я не хочу. І не моя вина, що вона розвивається за підозріло подібним до накиданого тут сценарієм...» — зазначає Оксана Забужко.